Скло
Є багато міфів про годинники, одним з них є міф про «годинниковий кришталь», який нібито є високоміцним і стійким до подряпин. Цей міф зародився ще з часів СРСР, коли дуже часто використовувався напис англійською мовою на корпусі годинника «Crystal Glass», який буквально перекладається як «кристалічне скло», що змушувало покупця думати, що в годиннику з даним написом скло набагато краще ніж органічне ( мінеральне) скло. Пізніше міф про «правильне» кристалічне скло переродився в поняття про кришталеве скло. Однак годинникового кришталевого скла не існує. Кришталь по ударостійким якостями значно поступається звичайному мінеральному склу.
В більшості своїй годинникове скло виготовляють з трьох матеріалів: 1) плексиглас (прозорий, легкий пластик, хезаліт) - є самим недорогим матеріалом. Його не розіб'єш, але з легкістю можна подряпати, правда, і полірується воно досить легко. 2) скло звичайне - в годинниковій справі таке скло зазвичай називають «мінеральним» (його якраз і брали за «кришталеве» за наявності вищевказаного напису). Розбити його легше, ніж пластик, хоча воно і проходить спеціальну термічну обробку, але подряпати його важче. 3) синтетичний сапфір - це скло є найдорожчим і найстійкішим до появи подряпин. Його виготовляють з оксиду алюмінію при дуже високих температурах. При нагріванні, він збирається в круглі злитки, з яких потім шліфують і полірують скло, причому інструменти, якими проводиться обробка сапфіра, дуже дорого коштують. Сапфір, як природний, так і синтетичний - одна із самих твердих речовин на Землі. Він настільки твердий, що подряпати його практично неможливо, хіба що діамантом. Коефіцієнт твердості сапфіру за шкалою Мооса (система визначення твердості різних речовин) - 9, для порівняння у діаманта він дорівнює 10. Однак через такий рівень твердості він стає крихким, і розбити його легше, ніж плексиглас або мінеральне скло. З точки зору хімії синтетичний сапфір нічим не відрізняється від природного, який застосовують в ювелірних виробах, лише відсутні колірні пігменти, які природному сапфіру надають різні відтінки. Вперше сапфір використовували як годинникове скло в 1960 р., з тих пір годинник з даними склом часто мають маркування «scratch resistant», означає «неподряпується».
Іноді скло виготовляють, використовуючи комбінації мінерального і сапфірового скла, тобто саме скло мінеральне, але покрите шаром синтетичного сапфіра. Ця композиція матеріалів називається Сапплекс. Також існує покриття антивідблиску - скло з одного або обох сторін покривають спеціальною дуже тонкою плівкою, вона зменшує віддзеркалення і полегшує читання циферблата. Її особливість в тому, що скло з покриттям антивідблиску здається невидимим, так як воно не відображає світло, тобто створюється враження, що скло відсутнє.
